ЩОДО ІНІЦІАТИВИ

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 6 грудня 2017 року №»1009-р схвалено Концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури.

Відповідно до зазначеної Концепції, світові тенденції до посилення загроз природного та техногенного характеру, підвищення рівня терористичних загроз, збільшення кількості та підвищення складності кібератак, а також пошкодження інфраструктурних об’єктів у східних та південних регіонах України внаслідок збройної агресії Російської Федерації зумовили актуалізацію питання захисту систем, об’єктів і ресурсів, які є критично важливими для функціонування суспільства, соціально-економічного розвитку держави та забезпечення національної безпеки.

З урахуванням потреб національної безпеки і необхідності запровадження системного підходу до розв’язання проблеми на загальнодержавному рівні створення системи захисту критичної інфраструктури (сукупності об’єктів, які є стратегічно важливими для економіки і безпеки держави, суспільства, населення та порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам України) є одним із пріоритетів у реформуванні сектору оборони і безпеки України.

Основними проблемами, які потребують розв’язання, є:

  • відсутність єдиної загальнодержавної системи захисту критичної інфраструктури;
  • недостатність та неузгодженість нормативно-правового регулювання з питань захисту систем і об’єктів критичної інфраструктури, зокрема відсутність спеціального закону про критичну інфраструктуру та її захист;
  • відсутність державного органу, відповідального за координацію дій у сфері захисту критичної інфраструктури;
  • невизначеність повноважень, завдань і відповідальності центральних органів виконавчої влади та інших державних органів у сфері захисту критичної інфраструктури, а також прав, обов’язків та відповідальності власників (розпорядників) об’єктів критичної інфраструктури;
  • відсутність єдиних критеріїв та методології віднесення об’єктів інфраструктури до критичної інфраструктури, порядку їх паспортизації та категоризації;
  • відсутність єдиної методології проведення оцінки загроз критичній інфраструктурі, а також відсутність спеціального правоохоронного органу, відповідального за проведення аналізу та оцінки загроз критичній інфраструктурі внаслідок проведення іноземними державами економічної експансії та дискримінаційної політики, недопущення заподіяння шкоди економічному і науково-технічному потенціалу держави, а також організацію та вжиття відповідних заходів протидії;
  • нерозвиненість державно-приватного партнерства у сфері захисту критичної інфраструктури та невизначеність джерел фінансування заходів із захисту критичної інфраструктури;
  • недостатній рівень співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури.

Створення державної системи захисту критичної інфраструктури (як комплексу організаційних, нормативно-правових, інженерно-технічних, наукових та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури) потребує нормативно-правового врегулювання основоположних принципів її функціонування, запровадження єдиних підходів до організації управління об’єктами системи на державному та місцевому рівні, визначення засад взаємодії залучених до захисту критичної інфраструктури державних органів та суб’єктів господарювання, суспільства та громадян.


Перша Міжнародна науково-практична конференція «Критична інфраструктура України як об’єкт кримінально-правового захисту та превентивної діяльності. Роль і місце спеціальних служб в державній системі захисту критичної інфраструктури, правові аспекти і основні завдання» відбулась 8-10 червня 2017 року в м. Івано-Франківськ.

Порядком денним конференції передбачалось обговорення діяльності спеціальних служб і правоохоронних органів у сфері захисту критичної інфраструктури, її економічного і науково-технічного потенціалу, організації і проведення на загальнодержавному рівні заходів протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам економічної безпеки України.

Захід проведений під егідою ОБСЄ за участю представників центральних органів виконавчої влади, сектору безпеки та оборони України, а також науковців і громадськості.

У ході дискусії учасники конференції констатували, що наразі проблема захисту критичної інфраструктури є гострою для України і полягає у тому, що жодна з діючих в державі систем не спроможна реагувати на усі види загроз та відсутності загальнодержавного механізму управління безпекою важливих об’єктів. У той же час спостерігаються непоодинокі випадки дублювання функцій і ресурсів та неузгодженість дій стосовно вирішення проблем національного масштабу.

Учасники Конференції дійшли згоди, що у зв’язку з відсутністю нормативного підґрунтя у сфері захисту стратегічно важливих об’єктів держави на даний час не сформовано в Україні засади подальшої діяльності державних та спеціальних правоохоронних органів, а також не забезпечено вироблення і закріплення механізмів взаємодії між всіма власниками та операторами критичної інфраструктури.

Під час дискусій спостерігались різні підходи до проблематики захисту критичної інфраструктури, що у свою чергу може свідчити про відсутність поточної та дієвої співпраці представників безпекового сектору України із науковцями, активістами та громадськістю у сфері розбудови економічної складової національної безпеки України.

Програма Конференції :::::Список учасників Конференції :::::Рішення Конференції




Друга Міжнародна науково-практична конференція «Становлення та перспективи розвитку державної системи захисту критичної інфраструктури в Україні. Кримінологічна оцінка ризиків та загроз» відбулась 26-28 квітня 2018 року у м. Яремче, Івано-Франківська область.

З української сторони участь у заході брали представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади та науковці провідних науко-дослідницьких закладів України. Іноземну сторону представляли експерти Румунії, Польщі, Литви, Швеції та НАТО.

Учасники Конференції обговорили прийняту Кабінетом Міністрів України у грудні минулого року «Концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури», одним з пріоритетів якої передбачається створення Національної системи захисту критичної інфраструктури.

У порядку імплементації прийнятої Концепції, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України у рамках проекту закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист» пропонувалось створити в структурі Кабінету міністрів України спеціалізований координаційний центр з питань захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також визначити роль і місце державних і приватних структур у такій системі.

На думку науковців та міжнародних експертів, запропонований Мінекономрозвитку законопроект повинен чітко визначити роль і місце державних інституцій у забезпеченні безпечного та безперебійного функціонування пріоритетних секторів критичної інфраструктури, а саме:

  • паливно-енергетичного комплексу:
  • транспортної системи;
  • мережі життєзабезпечення;
  • телекомунікації і зв'язку;
  • хімічної промисловості;
  • агропромислового комплексу;
  • фінансово-банківського сектору.

    Окрема панель Конференції була присвячена міжнародному досвіду побудови систем захисту критично важливих об’єктів. Доповіді представників іноземних експертів свідчать, що здебільшого практичні питання безпечного функціонування критично важливих національних об’єктів належать до компетенції правоохоронних або спеціальних органів, а загальна координація такої роботи здійснюється спеціалізованими урядовими структурами (приклад Румунії, Польщі, Литви).

    Керівник Міжнародного центру з хімічної безпеки (Республіка Польща) Кшиштоф Патурей та заступник Голови Відомства урядової безпеки Республіки Польща Кшиштоф Малеса висловили готовність у наданні практичної допомоги польської сторони в аналізі законопроектів Україні у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Представник Литви зазначив, що головними пріоритетами у забезпеченні національної безпеки Литовської Республіки є зменшення загроз і ризиків в енергетичному й інших секторах, які мають вирішальне значення для державної безпеки та зазначив, що реалізація таких принципів дозволить наблизитись до стандартів та підходів ЄС і НАТО, підвищить рівень сумісності із закордонними партнерами і забезпечить виконання спільних завдань із захисту критичної інфраструктури.

    Представники міжнародної спільноти наголосили на великому потенціалі та досвіді України у питаннях забезпечення безпеки на об’єктах критичної інфраструктури в умовах ведення «гібридної війни.

    Під час конференції особлива увага була приділена питанню ролі та місцю Служби безпеки України в ході здійснення контррозвідувального захисту об’єктів транспортного та паливно-енергетичного комплексів, забезпечення фінансово-економічної, соціальної безпеки, охорони здоров’я та інших об’єктів життєзабезпечення.

    Представники наукової спільноти та іноземні експерти підтримали позицію, що лише спеціальний правоохоронний орган здатен ефективно координувати дії, направлені на захист об’єктів критичної інфраструктури.

    Cлід також зазначити, що під час дискусій між вченими та представниками ЦОВВ спостерігалися різні бачення проблематики захисту об’єктів критичної інфраструктури, що вказує на необхідність продовження практики проведення подібних міжнародних заходів.